До 150-річчя Лесі Українки

 

    25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати декілька цікавих фактів про видатну українку.

Цікаві факти :

Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.

Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Навчилася читати ще у 4 роки . Мала дивовижні здібності до вивчення іноземних мов. 

Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

У дев’ятнадцять років Леся Українка написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».

Леся Українка перебувала під негласним наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт поетеса публікувала за кордоном Російської імперії – Берліні, Дрездені, Празі, Відні.

Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

Леся не лише писала вірші, а й створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь», «напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».

Лірична сповідь Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого була створена геніальна «Одержима». Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.

За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку.

Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала.

За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

День пам'яті Героїв Небесної Сотні

Хронометр пам'яті "Небесна Сотня. Нові герої  України"

День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого, як вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Небесною Сотнею названо українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Полягли за честь, за волю, за право бути Українцями і за свою Батьківщину.  Героїчна Сотня, зробивши перший крок, журавлиним ключем полинула у вирій вічності, ставши нашими Ангелами-Охоронцями на небі.

Боротьба українських громадян за свої права, яка одержала назву "Євромайдан", а згодом Революція Гідності, була наймасштабнішою подією в новітній історії України і логічним продовженням обстоювання прав людини та громадянина. Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини.

Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого – ще 20. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську Незалежність – до Небесної Сотні.

105 Героям Небесної Сотні посмертно присвоєно звання Герой України, а троє іноземців - громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані, посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні. Україна заплатила надто високу ціну за звільнення від диктатури і свій цивілізаційний вибір – бути частиною Європи.

Хіти читацького сезону

 Пропонуємо Вашій увазі хіти читацького сезону лютого місяця за версією читачів бібліотеки-філіалу №2.

Книги для дорослих:

1 місце - Світлана Талан "Матусин оберіг";

2 місце - Володимир Лис "Століття Якова" ,"Діва Млинища";

3 місце - Дарина Гнатко "Проклята краса".

Книги для дітей середнього та старшого шкільного віку:

1 місце - Марина Павленко "Домовичок з палітрою", "Домовичок повертається";

2 місце - Елеанор Портер "Полліанна", "Полліанна дорослішає";

3 місце - Йоанна Ягелло "Тирамісу з полуницями"

Завітайте до нашої бібліотеки та читайте ці та інші цікаві книги!

Будні бібліотеки-філіалу №2

Бібліотека-філіал №2 завжди рада вітати своїх читачів! Всі дуже скучили за цікавими книгами, новими заходами та приємним спілкуванням. Ми  з задоволенням працюємо для Вас!

                                                                          

                 

  

\

                                                                                     

День пам'яті героїв Крут

  29 січня, виповнилося 103 роки з дня бою під Крутами, який став символом героїзму в боротьбі за незалежність України.  Тоді, в січні 1918 року, близько 400 курсантів і студентів стримали наступ на Київ майже чотиритисячної армії більшовиків.

10 цікавих фактів про бій під Крутами

1. 25-27 січня запеклі бої розгорнулися біля станції Бахмач, який українські війська змушені були залишити і відступити до станції Крути.

2. Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 поблизу станції Крути (нині село Пам’ятне Борзнянського р-ну Чернігівщини) під час наступу на Київ більшовиків. Cпіввідношення сил становило 1 до 10 не на користь українців, а співвідношення втрат – 1 до 3 – на користь українців.

3. На підкріплення у Крути були скеровані Перша українська юнацька (юнкерська) школа імені Б. Хмельницького у складі 400-450 курсантів та 20 старшин. До них приєдналася перша сотня (116-130 осіб) добровольчого Студентського куреня січових стрільців. Вони не мали достатньої військової підготовки, були погано озброєні. До курсантів, студентів і гімназистів приєдналося ще близько 80 добровольців із Вільного козацтва з Ніжина.

4. Практично діти, вони мали на озброєнні до 16 кулеметів, бронепоїзд під командуванням сотника Ярцева і бойовий склад сотника Лощенка. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами загальною чисельністю близько 4800 осіб.

5. Студенти призупинили ворожий наступ. Більшовицькі війська не мали змоги наступати 4 дні після бою. За цей час українські війська здійснили відступ, підриваючи мости та колії. Внаслідок цього війська Муравйова вже не мали можливості перевозити боєприпаси залізницею.

6. Чотири дні після бою під Крутами стали вирішальними для української дипломатії, аби домогтися укладання Брест-Литовського миру, що de-facto означало міжнародне визнання української незалежності.

7. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту більшовиками. 27 полонених юнаків було розстріляно.

8. Учень 7-го класу Григорій Піпський зі Старосамбірщини перед розстрілом заспівав "Ще не вмерла Україна", і решта підтримали спів.

9. За рішенням Української Центральної Ради, 19 березня 1918 тіла студентів перевезли до Києва та урочисто поховали на Аскольдовій могилі.

10. У 2006 році на місці бою встановлено пам’ятник. У 2012 році на Аскольдовій могилі замінили дерев’яний хрест на виготовлений із каменю "Козацький хрест".

День Соборності України

 

    

        22 січня, в день проголошення в 1919 році акту Злуки Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, відзначається День Соборності України. У тексті Акта Злуки утверджувалось: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Це свято офіційно встановлене у 1999 році, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави. У 2011 році День Соборності поєднали з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, під назвою «День Соборності і Свободи України». Однак у 2014 році указом Президента свято було відновлено як День Соборності України.

Лунає пісня солов'їна
І вітер віє степовий.
Моя соборна Україна
Знов зустрічає день новий.
Послухай, брате-українцю,
Хоч історично склалось так,
Що територія різниться,
Одна земля у нас, однак.
Ми з вами – це одне єдине,
Ми – це родина: ти і я.
Дві сторони у України,
Та Україна в нас одна.

Старий Новий рік: цікаві факти, історія, традиції та народні прикмети

 

   Наші пращури називали Старий Новий Рік Щедрим вечором. Ця назва пішла від головної традиційної страви, яку подавали на святковий стіл – щедрої куті. На відміну від різдвяної, така кутя на Старий Новий рік заправлялася не просто олією, а свинячим жиром або салом.

  Рецепт приготування куті на Щедрий вечір був особливим. Кутю готували до світанку з крупи, принесеної з комори найстаршою жінкою в сім’ї. А глава сім’ї набирав воду з колодязя або ополонки. Кутю затирали з традиційними замовляннями і варили під особливим пильним наглядом. Така каша не повинна бути дрібною чи білою, а також розваритися і піти через край горщика – таку кутю викидали, щоб позбутися біди.

  На святковий стіл готували вареники з сюрпризами, як своєрідне ворожіння на Старий Новий Рік. У начинку додавали цукор, монетку, ґудзик, перець та інші «сюрпризи». Залежно від отриманої начинки кожен член сім’ї очікував від нового року багатства, врожаю, здоров’я або ж біди. Головне – не зламати зуби від такого частування! Ще традиційними стравами на Старий Новий рік були свинина, сало, птиця, вареники, пироги, млинці. На Старий Новий Рік було прийнято пригощати всіх, хто завітав увечері до оселі господарів із піснями, танцями і виставами, щедрувальників і посівальників. На Старий Новий рік було прийнято ходити одне до одного миритися, улагоджувати сварки і конфлікти, просити вибачення. Крім того, Старий Новий Рік – улюблена пора для замовлянь і ворожінь. На Старий Новий рік наші бабусі ворожили на наречених, гроші, майбутнє, достаток, красу й інші бажання. У слов’янській традиції збереглося безліч забобонів і прикмет, пов’язаних зі Старим Новим роком. Наприклад, першим до хати обов’язково має увійти чоловік – це до благополуччя в новому році. Не можна позичати – це до бідності. Також по погоді на Старий Новий рік судили про врожайність на весь наступний рік.

Народні прикмети на Старий Новий рік про погоду і врожай:

• якщо на Старий Новий рік стоїть тепла погода – до дощового теплого літа;
• світить сонце на Старий Новий рік – до врожаю фруктів і ягід;
• на Старий Новий рік падає м’який сніг – до гарного врожаю;
• якщо іній рясно вкриє дерева, можна чекати на врожай меду і зерна;
• ожеледь – вродять плоди та овочі;
• якщо в ніч на Старий Новий рік вітер із півдня – рік буде спекотним і благополучним, із заходу – до достатку молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів.

Старий Новий рік − народні прикмети про благополуччя

• як зустрінеш Новий рік, так його і проживеш;
• на Старий Новий рік слід вдягти новий одяг, щоб рік був вдалим;
• якщо на Старий Новий рік стіл накритий багато, то і весь рік буде багатим і благополучним;
• якщо ніч після Старого Нового року тиха і ясна, рік буде гарним для людей і для худоби;
• якщо на Старий Новий рік яскраво світить сонце, весь рік буде вдалим;
• з якого боку на Старий Новий рік небо більше вкрито хмарами, звідти щастя чекати;
• не можна позичати під Новий рік, щоб весь рік не ходити в боргах;
• яким буде перший день на Старий Новий рік, таким буде і весь рік;
• що загадати на Старий Новий рік – все збудеться, а що збудеться – не минеться;
• якщо першим на Старий Новий рік у дім ступить чоловік, весь рік буде благополучним; погана прикмета, якщо першою в хату зайде жінка, стара, вдова, хвора людина або каліка.