Віртуальна
подорож: "Черкащина - земля, яку сходив "Кобзар""
України рідної окраса,
Край пісень і золота-зерна.
Ти колиска нашого Тараса,
Чарівна Черкаська сторона...
(П. Власюк )
Мета: ознайомити та розширити знання всіх присутніх в залі про
рідний край та життя Т. Г. Шевченка .
Виховувати почуття любові та поваги до
світлого образу поета-мислителя, цінувати українську культуру , історію свого
народу, рідного краю - Черкащини.
Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка на рушнику,
комп'ютер, книжкова виставка творів Кобзаря, вислови про Т. Г.
Шевченка.
Ведучий 1.
Черкащина... Наша рідна сторона . Її ще називають - Шевченків край...
Земля безсмертного Тараса! Бо саме тут у
селі Моринцях, народився геній українського народу Тарас Григорович Шевченко.
Хоч, звичайно, ніяких територіальних меж генії не мають. Моринці - колиска
геніального українського поета, мислителя, художника. Моринці - батьківщина його матері Катерини
Яківни ( Дівоче прізвище - Бойко )
На все життя зберіг Шевченко
синівську любов до свого рідного кутка.
Ні роки, ні відстані, ні слава не змогли заглушити цієї пристрасної
закоханості. Уже відомим поетом і художником 1843 року він відвідує село, де
"у хатиночці, у гаї, над чистим ставом край села" народився і зробив
перші кроки. Він приїздив сюди 1845 року , тут пощастило йому побувати вже після десятирічного заслання - 1859 року.
( показати хатинку в Моринцях,
віртуальна подорож в музей з допомогою комп'ютера).
Ведучий 2.
Розкинувшись по обидва боки невеликої річки, заполонивши всю долину
садками, зачаровує нас село Шевченкове ( Колишня Кирилівка ) Якщо Моринці -
колиска великого поета, то Кирилівка - його перший життєвий учитель.
( віртуальна подорож з допомогою
комп'ютера в музей в с. Шевченкове ).
В Кирилівці проживав ще дід Тараса
Григоровича - Іван Андрійович Шевченко. Тут же він і помер 28 січня 1849 року.
Свідок селянсько-козацького повстання ( так званої Коліївщини ) під проводом
Максима Залізняка, дід часто розповідав онукові про героїчні події тих років.
То ж не випадково в поемі "
Гайдамаки" поет висловлює за це вдячність дідові Іванові: "Спасибі, дідусю, що ти
заховав в голові столітній ту славу козачу: я її онукам тепер розказав."
У 1781 році в Кирилівці народився Григорій Іванович
Шевченко - батько поета, після одруження жила його мати Катерина Якимівна, народилися сестри Тараса Катерина,
Ярина і Марія, брат Йосип. Тут вони піднімалися на ноги, росли.
Відвідавши село у 1843 році,
Шевченко намалював в альбомі олівцем хату, в якій пройшло його дитинство, та
портрет діда Івана.
Тарас Григорович неодноразово
згадував Кирилівку в автобіографіях , листах, поетичних і прозових творах.
Ведучий 1.
Уманська земля завжди викликала щире захоплення поета. Він сам в дитинстві,
чумакуючи з батьком, побував в Умані. А потім розповіді діда Івана, пісні та
перекази старих козаків про події 1768 року, легендарні образи Максима
Залізняка та Івана Гонти лягли в рядки "Гайдамаки". Один з розділів
поеми носить назву "Гонта в Умані".
Під час подорожі по Україні у 1845
році поет знову завітав до міста, залишивши
у повісті "Княгиня" спомини про славетний уманський парк. Але Тарас
Григорович цікавився не лише парковою архітектурою, а перш за все - історичними
місцями, пов'язаними з важливими подіями, літературно-мистецькими
меморіалами міста.
( Показ з допомогою комп'ютера
фото про місто Умань, фото з пам'ятником Т. Г. Шевченка ).
Ще хлопцем, чумакуючи разом з
батьком відвідував майбутній поет Звенигородку, привозив звенигородцям сіль. А
потім не раз повертався сюди, де все нагадувало щасливі хвилини, яких так
небагато було у його дитинстві: і насолоду від прохолодних вод Гнилого Тікича,
і мальовничі краєвиди звенигородських пагорбів, і вільну радість левад,
закосичених плакучими вербами, тополями, травами. Згадує Кобзар Звенигородку і
в своїх безсмертних творах, "Щоденнику" та листах. У затінку розлогих
верб і столітніх дубів пише поетичні твори, робить заголовки, співаючи у
півголоса улюблених пісень.
У Звенигородці збереглись два
велетенських дуби, під якими відпочивав поет і які в народі називають Шевченковими.
(Показ фото з пам'ятником Шевченка у Звенигородці, фото дубів у с. Будище з
допомогою комп'ютера) .
Ведучий 2.
Побував поет і в Корсуні.
Востаннє пробув там у 1859 році, як
гість Ворфоломія Григоровича Шевченка ( брата дружини Йосипа Шевченка ). Кобзар
відвідав історичні місця, милувався мальовничими краєвидами земної Росі з
бурхливими порогами, написав кілька етюдів. Серед них збереглися краєвид "В Корсуні" і два малюнки
"На Росі".
У
селищі Стеблів Корсунь - Шевченківського району Шевченко був у 1826-1828
роках. Тут зійшлися долі Шевченка й Нечуя-Левицького.
Вони ніколи не бачились. Малий Тарас шукав тут учителя малювання і деякий
час жив у місцевого дяка-маляра. Коли ж вийшов "Кобзар",Іванкові
Левицькому тільки-но минуло три роки. Але згодом і літературна спадщина Кобзаря
,і шевченківські місця Стеблева мали вирішальний вплив на формування світогляду
майбутнього письменника.
( Показ будь-якого фото
пам'ятника Шевченку в Корсуні з допомогою комп'ютера ).
Містечко Лисянка відіграло значну роль у визвольній війні під проводом
Богдана Хмельницького, під час Коліївщини,яка знайшла своє художнє втілення в
поемі "Гайдамаки". У розділі "Бенкет у Лисянці" поет
оспівав перемогу повстанців.
( Показ фото пам'ятних місць
пов'язаних з діяльністю, життям та творчістю Шевченка з допомогою комп'ютера).
У вересні 1859 року поет відвідав матір С. Гулака-Артемовського, а в 1859
році двічі був на Городищенському заводі. У червні 1859 року в Городищі поет
познайомився з господарем заводу Платоном Симиренком, коштом якого у 1860 році видано "Кобзаря".
Ведучий
1.
Чигирин завжди цікавив поета як місто, пов'язане з життям і діяльністю Богдана Хмельницького. У своїй поезії
"Чигирине, Чигирине" 1844рік ,він з любов'ю згадує місто : "Чигирине, Чигирине, мій друже
єдиний ". Намалював малюнки:"Дари в Чигирині 1649 року",
Чигиринський дівочий монастир ",
"Чигирин з Суботівського шляху".
У Суботові
Шевченко виконав малюнки :"Богданові руїни в Суботові ",
"Богданова церква в Суботові", "Кам'яні хрести в Суботові ", " Будинок Богдана
Хмельницького в Суботові".
(З допомогою комп'ютера показ
малюнків Шевченка).
Сміла викликала особливе
зацікавлення Шевченка. У містечку жив син Богдана Хмельницького-Тиміш. Сміла
побачила Т. Г. Шевченка ще козачком Енгельгардта у 1829 році. Вдруге він
приїздив сюди учнем Академії художеств влітку 1843 року.
Відвідав Шевченко й місто Кам'янку в 1843 та 1845 роках. В пам'ять про перебування там одне з сіл району носить його ім'я.
Поетична назва Золотоноші,
згадка про чарівну природу та цікаву історію цієї місцевості неодноразово
трапляються у творчості та епістолярній спадщині поета, зокрема в повісті
"Наймичка","Близнюки".
Ведучий 2.
Черкаси-посідають чільне місце і в житті,і в творчості
поета. Тут Шевченко написав вірш "Сестрі" та "Колись дурною
головою", народну пісню "Чи бачиш ти, дядьку". Виконав також
малюнок"В Черкасах". Згадка про Черкаси є в поемі
"Гайдамаки", п'єсі "Назар Стодоля", в Шевченкових листах.
(З допомогою комп'ютера показ
відповідних малюнків Шевченка).
Драматичними були обставини
перебування Т.Г. Шевченка у Черкасах у 1859 році. Поблизу Прохорівки він був
заарештований.
Т. Г. Шевченко добре вивчав і
добре знав історію Черкас. Тут мешкали його щирі друзі.
Відвідував Шевченко й Канів,а
також села:Межиріч та Пекарі.
( Показ з допомогою комп'ютера
фото пам'ятних місць пов'язаних з діяльністю, життям та творчістю Шевченка ).
Черкащина-батьківщина великого сина українського народу,геніального поета і
художника.Ця ж земля,яку він так любив ,бережно прийняла його тіло,залишивши
людям навік-віків титанічну силу його таланту.
Ведучий 1.Черкащино,краю мій,
Тебе усі знають.
Як матусю нашу рідну,
В віках прославляють.
Бо земля твоя священна
Шевченка родила....
Ведучий 2. Черкащино,моїх пісень колиско,
Земля свята де народивсь Тарас,
Де б не були-
Далеко,а чи близько,-
До тебе серцем линем
повсякчас...
Ведучий 1. Черкащино! Зоря моя єдина!
Струмочок чистий ,як струна бринить.
Мій краю рідний! Пісня тополина!
Хіба тебе я можу не любить?
Твої вітри крилаті,світанкові
Мене вели по тисячі доріг.
Шевченкові слова, добра й любові,
Як слово батьківське
в душі своїй зберіг....
Література:
1). Гончаренко В.А.
На батьківщині Т. Г. Шевченка [Текст]:путівник / В. А. Гончаренко.- Дніпропетровськ: Промінь,
1984.- 110 с.: ілюстр.
2). Доля:Книга про
Тараса Шевченка в образах та фактах [Текст]: авт / -упоряд. В. О. Шевчук, - К. : Дніпро, 1993 - 779
с.
3) Ліхцов М. С.
Шевченківські місця Черкащини [Текст]: М. С. Ліхцов - Дніпропетровськ: Промінь, 1967 - 115 с :
ілюстр.
4) Малиновський
М. В. Думи мої, думи мої... документально-художні нариси про Т. Г. Шевченка (
дослідження ). [Текст}: / М. С. Малиновський-Київ: Фітосоціоцентр, 2001 - 212
с.
5) На Тарасовій
горі, про музей-заповідник Т. Г. Шевченка у Каневі на Черкащині. [Текст]: /автор текста В.
Т. Скуратівський: К: - Мистецтво, 1988 - 12 с. : ілюстр.
6) Тарахан-Береза
З. П. Музей Т. Г. Шевченка у Каневі [Текст]: / З. П. Тарахан-Береза. - Дніпропетровськ: Промінь,
1986 - 181 с. : ілюстр. Шевченко Т. Г. Кобзар [Текст]: /Т. Г. Шевченко - К. : Дніпро, 1985 - 640 с.
8) Шевченків
світ: науковий щорічник. Впп. [Текст]: / упор. Чабаненко Ю. А. - Черкаси: 2011 - 164 с.
9) Т. Г. Шевченко
в творах і картинах [Текст]: /Вид. Чабаненко Ю. А. Черкаси: 2008 - 152 с.
Інтернет ресурси:
1) Фото с.
Моринці, хата Якима;
http://museum3dtours.com/php/point.php?parent=point&idm=44&l=ua
2) Меморіальний
музей Т. Г. Шевченка, с. Шевченкове, фото:
https://uk.wikipedia.org/wiki/Літературно-меморіальний_музей_Тараса_Шевченка_(Шевченкове)
http://museum3dtours.com/php/point.php?idm=41&l=ua
3) Т. Г. Шевченко
в Умані: фото з пам'ятником Шевченка:
http://04744.info/fotogalereya/suchasna-uman/5-5-175
4) Фото з пам'ятником Шевченка у
Звенигородці.
5) Відповідні
сценарію малюнки Шевченка,знайдені в інтернеті.
