Для всіх нас Новий рік найулюбленіше свято. З радістю ми чекаємо яскравих подарунків, дива, здійснення мрій та святкового настрою. Створити цей настрій нам допомагає прикрашання ялинки та виготовлення новорічних поробок своїми руками. У бібліотеці-філіалі №2 відбулася виставка-конкурс "Намисто новорічних див". На виставці представлені роботи наших найактивніших відвідувачів.
Враховуючи те, що працівники бібліотеки-філіалу №2 багато уваги в своїй роботі приділяють юнацтву, в рамках ініціативи "Громада дружня до дітей та молоді" була проведена віртуальна хвилина довіри "Тривоги юної пори." Від творчої долі молодих залежить значною мірою майбутнє української культури, а значить і якісний рівень духовного, політичного, соціального буття.
Перед бібліотекою стоять такі завдання :
2. Вважається, що Миколай або його батьки, працювали біля моря, ймовірно, були рибалками. Тому цей святий шанований у моряків. Під час шторму вони просять у Миколи допомогти втихомирити море.
3. Святий Миколай знаний у всьому світі, але його батьківщина — саме Туреччина. Коли Миколай осиротів, то отримав у спадок маєток і міг жити заможно і безтурботно. Але батьки виховали його зовсім інакше, тож він продав маєток, роздав бідним усі кошти, а сам відправився мандрувати по світу, проповідуючи християнство.
4.Учені, розкривши могилу Миколая Лікійського, провели ряд досліджень. Було створено приблизну модель обличчя та встановлено інші зовнішні риси померлого. Миколай мав приблизно 167 см зросту. У нього було мужнє обличчя та карі очі. Шкіра – оливкового відтінку, чітко виражене підборіддя і вилиці. Антропологи припускають, що Миколай Лікійський не вживав м’ясної їжі.
5. Мощі Миколая виявилися нетлінними, мироточивими і здатними зцілювати хворих. Церква канонізувала Миколая. Він був і залишається найвідомішим святим у Європі. Його поважають однаково й католики, й протестанти. Миколая люблять діти Колумбії, Німеччини та України.
Святого Миколая можна вважати прадідом і Діда Мороза, і Санта Клауса. Саме на основі його древнього образу з’явились ці казкові персонажі.
 |
| Додати підпис |
Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з інвалідністю. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя.
Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили, що це шлях в нікуди. Так сталося, адже на їх місці могла б опинитися будь-яка інша людина. І для них не потрібно щось особливе, лише елементарне – можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе людьми, як і всім нам. Адже ми всі рівні перед Богом.
