28 червня - день Конституції України

До дня Конституції України у бібліотеці-філіалі №2 був проведений віртуальний інформаційний дайджест "Конституція Пилипа Орлика - перша конституція України".

Пилип Степанович Орлик  (21 жовтня 1672 -24 травня 1742).  Гетьман України у вигнанні в 1710-1742 роках.  Пилип Орлик був людиною висококультурною, європейцем в повнім розумінні цього слова...  Походив із чеської знаті. Корені його родоводу сягають далеко в минулі століття.  1698-1700 рр. Орлик служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита у Києві, потім у Полтавському полку, а потім став старшим військовим канцеляристом і регентом справами Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького. Вирішальну роль і в кар’єрі, і в житті Пилипа Орлика відіграв гетьман України Іван Мазепа, котрий для здійснення своєї державної програми шукав здібних співробітників і помічників.

   5 квітня 1710 року гетьманом Пилипом Орликом були підписані Пакти і Конституції прав і вольностей Війська Запорозького - символ козацької державності та демократії. Це був один з перших у Європі правових актів, який закладав основи республіканської форми правління. Ідеї та системи стримувань та противаг між гілками влади, передбачені документом, стали основою для багатьох європейських демократій, зокрема й демократичного устрою сучасної України. Сьогодні одному з перших в Європі конституційних актів виповнюється 310 років.

   Цей документ, складений П. Орликом за активної участі К. Гордієнка, Г. Герцика і А. Войнаровського та ін. старшин, згодом отримав назву «Конституція Пилипа Орлика». У ньому узагальнено весь попередній досвід Української козацької держави і визначено шляхи її подальшого розвитку. Основною ідеєю документа стала вимога обмежити владу гетьмана й прагнення старшини відігравати головну роль у суспільно-політичному житті України. Конституція, за висловлюваннями провідних істориків, була наслідком компромісу трьох основних політичних сил, що довгі десятиліття змагались між собою на батьківській землі, проте порозумітися зуміли лише в еміграції, а саме: гетьмана як верховного правителя, старшини – провідної суспільної верстви Гетьманщини та Запорозької Січі, що тривалий час намагалася досягнути поважного місця в політичній системі козацької України. Конституційний акт 1710 р. в доволі гармонійному вигляді поєднав інтереси різних політичних сил, підпорядкувавши їх головній меті – досягнення Українською державою незалежності. Це перша європейська конституція в сучасному розумінні.

УХВАЛЕННЯ "ПАКТІВ І КОНСТИТУЦІЙ ЗАКОНІВ І ВОЛЬНОСТЕЙ ВІЙСЬКА ЗАПОРОЗЬКОГО"

• Під час козацької ради 5 квітня 1710 р. було схвалено документ "Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорозького" (згодом цей документ назвали "Конституцією Пилипа Орлика").
• Основу "Пактів і конституцій..." становила угода між гетьманом і козацтвом, яке виступало від імені українського народу, про взаємні права та обов'язки.
• Це й вирізняло ухвалений документ від традиційних гетьманських статей, що базувалися на угодах між гетьманом і монархом-протектором.
• Уперше новообраний гетьман укладав офіційну угоду зі своїми виборцями, чітко зазначаючи умови, згідно з якими він отримував владу.
• Крім того, в документі обґрунтовувався державний лад України. Саме тому його вважають першою українською Конституцією.

Зміст Конституції Пилипа Орлика

Документ складався зі вступу й 16 статей.

Основні положення статей:

• проголошувалася незалежність України від Московії та Речі Посполитої;
• обумовлювалися протекція шведського короля та союз із Кримським ханством;
• територія України визначалася згідно зі Зборівським договором 1649 р.;
• козакам поверталися їхні традиційні території в Подніпров'ї;
• при гетьманові утворювалася Генеральна рада із законодавчою владою, яка складалася з генеральної старшини, полковників, виборних депутатів від кожного полку та з делегатів від запорожців;
• рада збиралася тричі на рік - на Різдво, Великдень, Покрову;
• справи про кривду гетьманові та провини старшини розглядав Генеральний суд, до якого гетьман не мав права втручатися;
• державна скарбниця і майно підпорядковувалися генеральному підскарбію, на утримання гетьмана призначалися окремі землі;
• встановлювалася виборність полковників, сотників із наступним їх затвердженням гетьманом;
• спеціальна комісія мала здійснювати ревізію державних земель, якими користувалася старшина, а також повинностей населення; гетьман мав захищати козацтво і все населення від надмірних податків і повинностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.